 |
|
|||
 |
||||
|
|||||||||||||
|
Курорт Моршин – невелике
містечко розташовано в передгірї добре відомий в
країні і за ії межами, як один з найкращих бальнеологічнихкурортів. Розташований в мальовничій долині, яку оточують узвишшя, суцільно покриті лісами. У рівнинній частині розташовується курортна зона з парками, де знаходяться санаторії та курортно-побутові заклади, в верхній, залісненій частині – джерела мінеральних вод і цех по розливу мінеральної ропи і виробництву натуральної лікувальної солі. З перших хвилин перебування в Моршині вас оточує атмосфера, спокою, легкості, піднесення, свіже повітря насичене ароматами лісних трав, тиша, яка застигла в старих соснах і дубах,– все це створює гарний настрій відпочиваючих курорту, які приїхали з усіх куточків нашої держави і держав близького зарубіжжя. Ріки, ліси, багаті дичиною, ягодами, грибами, затишні галявини та захищені від вітрів схили – це є Прикарпаття. Перші письмові згадки про населений пункт знайдено в судових книгах від 2 січня 1482 року, де вказано, що Моршином володів український шляхтич Юхно (Юрій) Нагваздан. На той час прикарпатські землі входили до складу Польського королівства. Відомо, що ще у ХV ст. мешканці Моршина звернули увагу на незвичайні властивості місцевих природних джерел і для особистого користування та продажі із самовиливних джерел мінеральної води (ропи) випарювали кухонну сіль в металевих котлах, що знаходилися в солеварнях. В 1538 р. власники Моршина шляхтичі Бранецькі, зацікавившись селянським промислом, домоглися від королівської канцелярії дозволу на відкриття соляних шахт. В 1875 р. через Моршин та навколишні села була прокладена залізнична колія Стрий-Станіслав (тепер Івано-Франківськ), а у самому Моршині побудована залізнична станція. У заможних громадян королівства з'явився підвищений інтерес до красивих куточків природи на Прикарпатті, зокрема Моршина. Черговий власник Моршина купець Броніслав Штіллер вирішив на цьому заробити. Провівши відповідну рекламу, запросив лікарів і почав створювати заклад для клімато- та водолікування хворих туберкульозом легень по зразку вже діючих лікувальниць, які на той час були модними і приносили немалі прибутки. У 1878 р., після відповідної королівської інспекторської перевірки, було прийнято рішення на засіданні Бальнеологічної комісії в Кракові про відкриття першого офіційного лікувального сезону в Моршині з відкриттям “Закладу для лікування грудних захворювань”. З цього часу мінеральні води моршинських джерел стають об'єктом досліджень вчених – хіміків та медиків. В 1879 р. очищені і упорядковані два шахтні колодязі. Названі іменами власників курорту Штелера та його дружини – джерела “Боніфацій” і “Магдалена” (тепер джерела №1 та №6). Тоді ж було виявлено ще одне джерело, яке давало слабомінералізовану воду (тепер джерело №4), а в околицях Моршина – торфяна грязь (“боровина”). В сезоні 1880 р. воду мінеральних джерел почали використовувати для мінеральних ванн, а торф ’яну грязь – для грязевих ванн та аплікацій. Моршин став бальнеогрязевим курортом. 3 ропи, шляхом виморожування, почали видобувати гірку (глауберову) сіль, яка надходила в продаж. Крім того, продавалась брикетована торф'яна грязь – “Моршинська мурашина боровина”. У 1880-81 рр. були зроблені перші спроби внутрішнього вживання вод джерела “Боніфацій”, які без сумніву виявились успішними, бо з 1883 р. вода цього джерела продавалась у пляшках. В рекламних проспектах на початку ХХ ст. Моршин порівнювали з популярними європейськими курортами, називали його “Галицьким Спа” та Галицьким Карлсбадом”. |
|||||||||||||
| ©Розробка та дизайн сайту - Рідnet | |||
